Правобережжя поступово виходить у лідери українського рослинництва. Війна лише прискорила цей зсув, але його глибинна причина — клімат: агрокліматичні зони зміщуються, волога дедалі більше концентрується на Заході й Півночі, а звична карта агровиробництва в Україні стрімко змінюється.
Клімат як драйвер, а не фон
«Агрохолдинги мігруватимуть на захід — там стало набагато тепліше, ніж 20-30 років тому. Раніше вирощувати кукурудзу на Волині чи Прикарпатті було майже неможливо. А тепер там вирощують не лише її, а й соняшник, зерно», — розповідала в інтервʼю Forbes Ukraine Тетяна Адаменко на початку року.
Керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України попереджає: в українських аграріїв є лише 7–10 років, аби адаптуватися до нових кліматичних умов, перш ніж частина півдня країни ризикує перетворитися на пустелю. Такі оцінки можуть звучати апокаліптично, однак зміни клімату вже сьогодні відчуває практично кожен аграрій.
Що вже змінилось?
Наукові дослідження свідчать про те, що агрокліматичні зони в Україні зміщуються на північ і захід. Це стосується не окремих культур, а всієї логіки рослинництва. Кукурудза, цукрові буряки, частина олійних дедалі впевненіше закріплюються в регіонах, які ще кілька десятиліть тому вважалися для них ризикованими.
За даними кліматичних спостережень, за останні 20–25 років середньорічна температура в Україні зросла більш ніж на 1,0–1,2°C, а розподіл опадів став значно нерівномірнішим. Правобережні області стабільно отримують від 100 мм опадів і більше, ніж Лівобережжя, причому різниця найбільш критична саме в період вегетації.
Наприклад, за останні чотири роки середньорічний рівень опадів в Львівській обл. становив 683 мм, в Івано-Франківській 657 мм, а в Миколаївській 449 мм, в Запорізькій 455 мм. Добре ілюструє ситуацію з опадами порівняння вологості грунту з урожайністю зернових культур в 2024 р. Карти майже ідеально лягають одна на одну.
Окрім нерівномірного розподілу опадів відбувається поступове зниження їх середньорічних значень. Як наслідок, останні три роки річне накопичення опадів знаходиться на нижній межі або нижче історичних значень.
Всі пам’ятають пекельне літо 2024 року. Хоча найбільш катастрофічного сценарію вдалось уникнути за рахунок гарних запасів вологи на початок весни. А от в осінню посівну і вже в сезоні 2025 року, аграрії в повній мірі відчули дефіцити вологи.
Якщо поглянути на графік середньої вологості грунту по країні, чітко видно, як зламався історичний патерн накопичення вологи в осінньо-зимовий період 2024/25 року. По суті, його (накопичення), як такого просто не відбулось, про що свідчить синусоїда на графіку нижче, яка так і лишилась прибитою до історичного дна з осені 2024-го.
Як наслідок переважна більшість областей, станом на середину осені мали дефіцит вологи, а Південь, Схід і частково Центр — критичний дефіцит.
Ще одним яскравим маркером змін в сегменті рослинництва, які викликані кліматичними факторами є поступове зміщення строків осінньої посівної. Порівняння динаміки останніх років свідчить про поступовий зсув на більш пізні строки, що є наслідком недостатніх запасів вологи в грунті на кінець літа-початок осені.
Подовжився й сам вегетаційний період. Кількість днів із середньодобовою температурою вище +10°C у центральних та західних регіонах зросла на 10–15 днів у порівнянні з початком 2000-х років. Хоча цей фактор може грати в обидва боки. З однієї сторони зросла кількість днів з високими температурами, але з іншого — це дає можливість збору не одного урожаю за сезон, дозволяє експериментувати з новими культурами.
Злам, який уже відбувся
На перший погляд зміни не такі вже й значні. Але… Правобережна Україна поступово перестає бути другим номером і це факт. Частково це пояснюється війною: значні площі на Півдні та Сході або залишаються в тимчасовій окупації, або використовуються з серйозними обмеженнями.
Проте навіть без цього фактору зрушення було б помітним. Кліматичні зміни поступово, але системно зміщують аграрний баланс у бік Центру та Заходу. В 2019–2021 роках на Північно-Західний кластер припадало близько 22% валового збору основних зернових та технічних культур, то в 2024 році ця частка зросла до 29%.
І тут важливий момент — це саме фізичне зростання виробництва, а не ріст питомої ваги за рахунок зменшення виробництва в інших регіонах. Якщо ж брати більш широко все Правобережжя, окрім Київської, Дніпропетровської та Херсонської областей, то частка у валових зборах зросла з 49% до 60%.
